[ТЕСТУВАННЯ] [TEST] Будова сього опису напрочуд майстерна

Будова сього опису напрочуд майстерна. Признатися, я досi не стрiчав у жоднiй естетицi спецiального дослiду про сю тему, навiть не тямлю, чи котрий естетик сформулював те питання. А в чiм лежить краса форми? Ми вже говорили про способи, якими поет осягає кольористичнi ефекти, хоча, розумiється, тi ефекти нiколи не можуть бути такi безпосереднi, як у маляра. Те розумiння поезiї, зрештою, не було оригiнальне Платонове; ще Геродот назвав Гомера i Гесiода тими, що зробили грекам богiв. I не думайте, що се тiльки тепер десь на якiмсь конгресi запала така ухвала! Я скажу вам пiд секретом: вона нiколи й не була такою метою. Але тут була би й границя його творчостi. Придивiмося ближче тим чудовим рядкам! У першiм схарактеризовано фiзичний стан поета, але як? Ми стрiчаємо його в народних пiснях, хоч рiдко стрiчаємо i в нашого Шевченка, котрому, певно, нiхто не закине нагiнки за пустими риторичними ефектами. Та ми будемо намножувати їх. Шевченко не раз описував ранок в українськiм селi, але нiде в такiй мiрi не послуговувався музикальними мотивами, як власне тут. В 1884 Леметр, розробляючи повiсть Золя, висказав знехотя дуже цiкаву думку: повiстi сього майстра «натуралiзму» роблять на нього враження кошмару, сонного привиду. Що се значить? Та на ньому полягає й те, що називаємо поетичною градацiєю. Значить, критика є так само особистою, так само релятивною i через те так само цiкавою, як i всi iншi роди лiтератури». Сон є, як се видно з попереднього, «пробою нашого мозку вияснити якесь донесене йому враження». I знов блиск дуже мудрої думки в туманi пустих слiв: зазначено роль несвiдомого в артистичнiй творчостi, та, приплутавши сюди мiстичнi «iдеї», замiсть конкретних вражень i психiчних образiв, попсовано всю рiч.